Райнер Марія Рільке. «В ЧУЖОМУ ПАРКУ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

В ЧУЖОМУ ПАРКУ

Borgeby-Gård

Дві стежки ні для кого. В тій ході

примареній тебе веде єдина,

і ти примарний, ти неначе зник;

і раптом заокруглений квітник,

і знов самотній камінь, знов година

читати: «баронеса», а тоді

«Бріте Софі» читати, знов торкати

напівзітерті дати, день і рік.

Чому не йдеш від дальнього кутка ти?

Чи ти себе на сумніви прирік,

на сподівання там, де кожну річ

поймає вільге, темне, берестове?

І що тебе зове до протиріч,

неначе квіти, сонячні братове,

ім’я троянди виграли у грі?

Ти знову тут? Чи дивна мить відкрила,

як миготять метеликові крила

понад високим флоксом угорі?

Липень 1906, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

27 листопада 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «Вже в барбарисах визріло багряне...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

* * *

Вже в барбарисах визріло багряне,

прив’ялі айстри згасли, поготів

той, хто у літі ще не збагатів,

себе не опанує й не догляне.

У тім, хто досі не склепив очей,

рояться роєм видива, що з рою

злинатимуть у темряву, а ще й

злинатимуть у ньому, і старою

його душа ставатиме, ачей.

Безвимірність обмови і світи,

де тихо мерхне полудневий чин;

і ти, мій Боже. Наче камінь ти,

що знов його несе до глибочин.

22.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

25 – 26 листопада 2011 року, Київ

Мойсей Фішбейн. «… і знову грудень… і грудневі...»

Мойсей Фішбейн

* * *

… і знову грудень… і грудневі

дні, нескінченні і марудні…

і щось по них... і щось по грудні…

і день по дневі, день по дневі…

і знову бачити широку

дорогу, серпень, сад у серпні…

і поза ними дні нестерпні…

і рік по року, рік по року…

25 листопада 2011, Київ

Райнер Марія Рільке. «ВЕЧІР». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

ВЕЧІР

Своє вбрання міняє вечір звільна

там, де старі дерева де-не-де;

твої краї – то просторінь подільна:

той лине в небо, той з небес паде;

ти досі не віддаваний нікому

там, де довкола присмерки густі,

де вічністю покликано зникому

зорю, що піднесеться в чорноті –

непевне видноколо догоря,

твоя пора тремка, велика, стигла,

вона, допоки краю не добігла,

навперемін то камінь, то зоря.

Осінь 1904 (?), Швеція (?)

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

23 – 24 листопада 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «САМОТА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

САМОТА

Ця самота – дощі неспинні.

Зринає з моря в сутінкові тіні;

з віддалини, що тане у рівнині,

злинає ввись, до неба дороста

і з неба звільна лине на міста.

Дощить у міжгодинні, всамотіло

все надовкіл без досвіту, де сіра

безвиглядність і там, де кожне тіло

осібне, де розстання і зневіра,

де, люті запозичивши у звіра,

лягати спільно змушені на ложе:

там самота плисти у ріках може...

21.9.1902, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

23 листопада 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «ТАЙНА ВЕЧЕРЯ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

ТАЙНА ВЕЧЕРЯ

Вони, побіля нього позосталі,

збентежились, побачивши: сливе

зникає він, премудрий, далі й далі,

замкнувшись і чужіючи, пливе.

Його поймає давня самота,

що в ній було спричинювання вчину;

і він бреде й брестиме у ліщину,

і вірних оддалятимуть літа.

Він їх востаннє запросив до столу,

і (наче птаха, що летів додолу)

долоні, що торкалися спрокволу

хлібин, прогнало слово: вперегін

над трапезою горнуться до слова

і виходу шукають. Але він

є всюди, як година сутінкова.

19.6.1903, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

22 листопада 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «САМОТНІЙ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

САМОТНІЙ

Як той, що до чужих морів пристав,

я у тутешніх завше наче вдома;

де незліченних днів одвічна втома –

далечина нелічених постав.

В моє лице вкарбовано світи,

ті місяцеві пустища, проте

тут ні чуття не знає самоти,

ні слово, що у просторі росте.

Тут жодній речі зріднення нема,

тій, що з далечини зі мною нині:

вона звіря в далекій батьківщині,

а тут вона від сорому німа.

2.4.1903, Віареджо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

20 – 21 листопада 2011, Київ