ІЗ ЛУКАШЕВИХ «ШПИГАЧОК». «Краще чужість, байдужість, ненáвисть...»

МИКОЛА ЛУКÁШ

«ШПИГАЧКИ»

 

ІЗ ЛУКАШЕВИХ «ШПИГАЧОК». «Прогрес»

МИКОЛА ЛУКÁШ
«ШПИГАЧКИ»

ІЗ ЛУКАШЕВИХ «ШПИГАЧОК». «Увага: акценти!»

МИКОЛА ЛУКÁШ

«ШПИГАЧКИ»

ПОЕЗІЯ — ГОЛОС — ГРАФІКА. «... ще невтаємничені... ще ниці...»

ТЕКСТ, ГОЛОС: Мойсей Фішбейн.

(Для збільшення треба натиснути на зображення).

«ТРИ КОНСТАТАЦІЇ». НЕВІДОМИЙ АВТОР ХІ СТ. у переспіві МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА.

НЕВІДОМИЙ АВТОР ХІ СТ.

У ПЕРЕСПІВІ МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА

ТРИ КОНСТАТАЦІЇ

І

Не для мене владна пика

Рохка, мýка, гавка, гика.

Неписьменне. Незнаменне.

Не для мене. Не для мене.

ІІ

Щойно знову ми з вождем –

На вождя нового ждем.

ІІІ

У чім, братове, сьогоденна сіль?
Запроданство і зрада звідусіль.

© Зі старогерманської переспівав Мойсей Фішбейн.

ФРАНЦ ШУБЕРТ – ВІЛЬГЕЛЬМ МЮЛЛЕР. «ДОБРАНІЧ» у перекладі МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА. Franz Schubert – Wilhelm Müller. «Gute Nacht», übersetzt ins Ukrainische von Moses Fishbein.

«ДОБРАНІЧ»
Із циклу «ЗИМОВА МАНДРІВКА»
«Gute Nacht»
Aus der Sammlung Die Winterreise 

МУЗИКА: Франц Шуберт 
ПОЕЗІЯ: Вільгельм Мюллер

ФРАНЦ ШУБЕРТ

Franz Schubert

Франц Шуберт (1797 – 1828) – великий австрійський композитор, один із основоположників романтизму в музиці.

 

ВІЛЬГЕЛЬМ МЮЛЛЕР

Wilhelm Müller

Вільгельм Мюллер (1794 – 1827) – німецький поет-романтик, знаменитий автор текстів до вокальних циклів Франца Шуберта. Батько славетного лінґвіста Макса Мюллера (1823 – 1900).

ДОБРАНІЧ

Із циклу «ЗИМОВА МАНДРІВКА»

З німецької переклав

Мойсей Фішбейн

Зустріли як чужинця,

Чужинцем провели.

Заквітчані по вінця

Травневі дні були.

Дівча мені: «кохання»,

Матуся: «шлюб». Тепер

Похмурий світ ізрання

Сніжища розпростер.

І мушу сам собі я

Для мандрів однайти

І час, і шлях – завія

Оповила світи.

І кличе місяченько

Цю тінь мою – верни.

Шукаю далеченько

Я сліду звірини.

Навіщо ждать, коли ще

Геть виженуть мене?

Хай виє панський псище,

Допоки ніч мине;

Мандрівка безнастанна –

Коханню справжній рай.

Так Бог велів. Кохана,

Добраніч, засинай.

Твойого супокою

Не зрушу, люлі-лю...

Я двері за собою

Тихенько притулю.

«Добраніч!» на ворітті

Накреслю, зникне мла –

Збагнеш: тієї миті

Зі мною ти була.

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

ЧОТИРИ ВИКОНАННЯ

Thomas Quastoff

Dietrich Fischer-Dieskau

Ian Bostridge

Barbara Sukowa

Wilhelm Müller

Gute Nacht

Aus der Sammlung Die Winterreise

Fremd bin ich eingezogen,

Fremd zieh ich wieder aus.

Der Mai war mir gewogen

Mit manchem Blumenstrauß.

Das Mädchen sprach von Liebe,

Die Mutter gar von Eh' –

Nun ist die Welt so trübe,

Der Weg gehüllt in Schnee.

Ich kann zu meiner Reisen

Nicht wählen mit der Zeit:

Muß selbst den Weg mir weisen

In dieser Dunkelheit.

Es zieht ein Mondenschatten

Als mein Gefährte mit,

Und auf den weißen Matten

Such ich des Wildes Tritt.

Was soll ich länger weilen,

Bis man mich trieb' hinaus?

Laß irre Hunde heulen

Vor ihres Herren Haus!

Die Liebe liebt das Wandern, –

Gott hat sie so gemacht –

Von einem zu dem andern –

Fein Liebchen, Gute Nacht!

Will dich im Traum nicht stören,

Wär Schad um deine Ruh,

Sollst meinen Tritt nicht hören –

Sacht, sacht die Türe zu!

Ich schreibe nur im Gehen

Ans Tor noch »Gute Nacht«,

Damit du mögest sehen,

Ich hab an dich gedacht.

СТЕПАН БАНДЕРА. Інтерв’ю перед загибеллю. СТЭПАН БАНДЭРА. Интервью перед гибелью.

СТЕПАН БАНДЕРА

(1909 – 1959)

СТЭПАН БАНДЭРА

(1909 – 1959)

Степан Андрійович Бандера (1909 – 1959) – український політичний діяч, ідеолог українського національного руху ХХ століття, голова Проводу ОУН-Б. Герой України (2010 р.). Народився в Старому Угринові (Станіславівщина, нині Івано-Франківська область). 5 липня 1941 року заарештований нацистами в Кракові. Від 1941 до 1944 року – в’язень нацистського концтабору Заксенгаузен. Брати Степана Бандери – Олександр (доктор політекономії) та Василь (випускник факультету філософії Львівського університету) – загинули в нацистському концтаборі Аушвіц (Освенцім). Сестер Оксану та Марту-Марію 1941 року заарештували органи НКВС. Їх було заслано до Сибіру (Красноярський край). Керівництво СРСР десятиліттями не дозволяло їм повернутися до України – Марта-Марія Бандера померла на чужині 1982 року, а літня Оксана Бандера повернулася на Батьківщину лише 1989 року – після майже 50 років життя в Сибіру. Вона померла 24 грудня 2008 року. Третя сестра Степана Бандери – Володимира – була ув’язнена й перебувала в радянських таборах від 1946 до 1956 року. Степан Бандера загинув 15 жовтня 1959 року в Мюнхені – від рук аґента КДБ Богдана Сташинського.

Стэпан Андриевич Бандэра (1909 – 1959) – украинский политический деятель, идеолог украинского национального движения ХХ века, глава Провода (руководства) ОУН-Б. Герой Украины (2010 г.). Родился в Старом Угрынове (Станиславивщина, ныне Ивано-Франковская область). 5 июля 1941 года арестован нацистами в Кракове. С 1941 по 1944 год – узник нацистского концлагеря Заксенхаузен. Братья Стэпана Бандэры  – Олэксандр (доктор политэкономии) и Васыль (выпускник факультета философии Львовского университета) – погибли в нацистском концлагере Аушвиц (Освенцим). Сестёр Оксану и Марту-Марию в 1941 году арестовали органы НКВД. Они были сосланы в Сибирь (Красноярский край). Руководство СССР десятилетиями не позволяло им вернуться в Украину – Марта-Мария Бандэра умерла на чужбине в 1982 году, а престарелая Оксана Бандэра вернулась на Родину лишь в 1989 году – после почти 50 лет жизни в Сибири. Она умерла 24 декабря 2008 года. Третья сестра Стэпана Бандэры – Володымыра – была узницей советских лагерей с 1946 по 1956 год. Стэпан Бандэра погиб 15 октября 1959 года в Мюнхене – от рук агента КГБ Богдана Сташинского.

 СТЕПАН БАНДЕРА

ІНТЕРВ’Ю ПЕРЕД ЗАГИБЕЛЛЮ
1959 рік

СТЭПАН БАНДЭРА
ИНТЕРВЬЮ ПЕРЕД ГИБЕЛЬЮ 
1959 год

 

Слава Україні! 

Героям Слава!