Райнер Марія Рільке. СОНЕТ V («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ V

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

То квітковий мускул анемоні

розхиляє рання лугове,

аж допоки в лона різнотонні

світла горній голос не спливе,

в тиху цвітозірку, де напруга:

мускули в наповненні зачать,

у прийманні доланого пруга

супокій загибелі значáть,

він заледве в силі повернути

листяні закраїни незвані:

ти потуга й присуди покути.

Ми тривання примусу на спиті.

Та коли, в якому існуванні

приймемо, сподівано відкриті?

15.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

11 лютого 2012 року, Київ 

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ХІІ («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ ХII

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Всеперетворення прагни. Вогнем надихайся у днині,

де перетворене сяє, що стишено йтиме у тань;

переднакреслення духу, що вірний земному однині:

він у поривах постави обожнює точку вертань.

Замкнено все нерухоме, то в нім заклякання достоту;

що воно чутиме там, де сторожа і сіра, й німа?

Онде істота тверда споглядає твердішу істоту.

Леле: замірено молот, якого нема!

Той, хто немов джерело, упізнанню впізнаваний досі;

в захваті ведений там, де просвітлено світ понадміру,

де початкові постави торкнулись кінцевих постав.

Діти чи внуки розстань – то просторища срібноголосі,

і перетворена Дафна, що лавром почулась допіру,

хоче, щоб ти коло неї павітром ніжним постав.

Між 15 і 17.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

9 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ХVІІ («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ ХVІІ

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Де, у яких вертоградах блаженства, в повільному плині

тих цвітокелихів росяних, де в пелюстковій тепліні

тихо достигли плоди утішання незнані? Ще доти,

поки на стоптаних луках злиденності їхні щедроти,

може, віднайдеш один. І дивуєшся раз-коло-разу

плодом, його величінню, цілющістю: не спромоглись

нині віднайдений плід відібрати у тебе одразу

ані захланна черва, ні птахи легковажні колись.

Де ті дерева, де янголи в пагіллі, де садівничі,

ті, уповільнені, ті, що плекали колись таємничі,

тихі дерева, що нас понесли, всечужінням налиті?

Чи не змогли ми, ніколи не певні, ми тіні, ми тьмяні,

несвоєчасно достиглі, щоразу в зів’ялім діянні,

знагла порушити щось незворушно байдуже у літі?

Між 15 і 19.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

7 – 8 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ХIV («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ ХIV

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Гляньмо на квіти, що вірні земному, то квіти

дещицю нашої долі позичили, – там

нині в сумирному в’яненні їм шелевіти,

бути однині покутою їхньою нам.

Прагнення лету безмірні. То ми причавили

все надовкіл – там, де наша лежить вагота;

зморні навчителі вічно дитинної сили

там, де довіку дитинна пора золота.

Братиме хтось до глибинного снива однині

чавлені речі: і легітно йтиме, і жде

поза одміною інша одміна у днині.

Там, у цвітінні, йому величання готове,

новонавернений там у спорідненні, де

в павітрах луків сумирливі сестри й братове.

Між 15 і 17.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

5 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ХХII («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ ХХII

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

О, попри долю: буття пречудесні рясноти,

перешумовані в парках, – чи там, на межі,

там, де портали, балкони тримаються доти,

поки під ними завмерлі камінні мужі.

Бронзовий дзвін серцевину щоденно підносить

проти шорсткої буденності – наче нове.

Там, де Карнак, однієї колони задосить:

храми одвічні у вічності переживе.

Падають надміри звільна одвіку й донині,

далі – поквапливо в жовтій, похиленій днині,

там, де у світлі надмірному більшає ніч.

Шал розчиняється стишено, гасне і тане.

Вигини лету в повітрі – де все безнастанне,

там, де ніщо не намарне. Де явлено ввіч.

Між 17 і 23.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

2 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «Тебе, мій скарбе, поночі, в імлі...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

* * *

Тебе, мій скарбе, поночі, в імлі

заходжуюсь викопувати я.

Всі надміри злиденні й замалі

там, де краса несправджена твоя.

Недовідома стежка. Саме та,

що спізнає пустинний часоплин.

Ти всамотіле серце. Самота

спливає до віддалених долин.

Долонями скривавленими стрів

я піднебесні порухи вітрів,

як пагілля – безмежжя голубе.

Я з простороні всотую тебе,

немов тебе потрощено у сні,

в нестриманому відрухові тіні,

то, світе, розпорошення рясні,

ти з-понад зір у тихому падінні –

неначе ніжна злива навесні.

25.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

1 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ХХІV («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ ХХІV

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

О, поривання до рухлої глини, веди!

Щонайдавнішим сміливцям ніхто не поможе.

Здавна затони містам – то всеблагосне ложе,

здавна у глеках по вінця олії й води.

Спершу богове – то начерки наші сміливі,

начерки наші винищує доля щочас.

Це незнищенне. Погляньте, в безмірному тливі

сміємо слухати те, що вже слухає нас.

Тисячолітнього роду запліднено лоно,

більшає в ньому прийдешня дитина, аби

нас потрясти перевершенням безцеремонно.

Так, ми відважні, ми просимо в часу своє.

Смерть мовчазлива, що дивиться з-поза габи,

нас позичає і завше у тім виграє.

Між 19 і 23.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

30 січня 2012 року, Київ