Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XXIII («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ XXIII

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Клич туди, де та твоя часина

постає навпроти повсякчас:

начебто благальна морда псина,

зближена й одвернена од нас,

та, що доторкнутися несила.

Забране – здебільшого твоє.

Ми є вільні. Мрія зголосила:

ми вже там, де вітаними є.

Просимо сполохано і строго,

ми занадто юні для старого,

застарі для того, що ніде.

Ми є тільки там, де все іскриться,

там, де ми галузочка, і криця,

й дозрівання ризику бліде.

Між 17 і 23.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

20 січня 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XV («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ XV

(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Ждіте... смакує... тікає... куди...

Музики й тупання мало в дозвіллі:

панни, ви теплі, ви онімілі,

панни, танцюйте достиглі плоди!

Смак помаранча танцюйте, що тоне

сам у собі, коли в нім повсякчас

вам опирається солодкотонне

тло, що колись наверталось до вас.

Смак помаранча танцюйте. Різниця

літепла й літа повільно розтане

там, у повітрі вітчизни! Тоді

стрінете пахощі там, де рідниться

з вами незаймане і безнастанне:

соком налиті плоди молоді.

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

17 – 18 січня 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XV («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ XV

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

О, гирло джерела, ти щедре, ти

говориш невичерпно там, де це

повільноплинне течива лице,

ти мармурова маска. Ще пройти

крізь акведуки плинові. Щораз

повз гробовища й схили Апеннін

донесено до тебе твій розказ –

де підборіддя чорне, онде він

до тихої посудини струмить.

То мармурове вухо, ти щомить

до того вуха мовиш, то землі

заснуле вухо. То вона сама

собі прокаже, що не дзбан сліпма,

що саме ти спинив її в імлі.

17.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

16 – 17 січня 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «Роздвоювано тьмарення й порив...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

* * *

Роздвоювано тьмарення й порив,

коли в тобі, незнаного дитино,

ще тліє тливо стишено й пустинно,

хтось на теплінь вогні перетворив:

то янгола малесенького крила

там, де вагання він переборов,

мелодія і дія, що відкрила

озвученню твою воскреслу кров.

І рай нестиме павітри, і луки,

і безгомінь, і суголосну рінь,

і кроки у віддаленні розлуки,

у пáзолоті пересотворінь.

Троянду буде явлено, що квітне

потойбіч, онде, між віддалин, де

нелічене, загублене й самітне

в далечині напучування жде.

Поглянь: ріка, і берег, і дерева,

і ті рибалки, і за ними пес,

чи це буття, чи пригасання мрева?

Все йде у тло віддалених небес.

Це прагнення, це злагода остання,

в них є спочин, і є передчуття,

і захвати свого переростання,

й знесилення дитячого взуття.

То завше так – там, де при нас місцина,

що десь простує, онде постає:

і тьма ясна, і яснота глибинна,

що надовкіл нерозрізненні є.

Твій капелюх заквітчано, сплелося

в повітрі щастя незліченних літ –

там, де твого духмяного волосся

торкається сповідуваний світ.

26/27.6.1911, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

12 січня 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «Той, що оминатиме осмути...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

* * *

Той, що оминатиме осмути

незриданне темне джерело,

всеблаженство змушений забути,

що торкнуло й звільна відійшло.

Тільки ми в загубленому лоні,

що його давно вподобав Бог,

не німотні, не чужосторонні –

де розрада без пересторог.

Кожну порожнечу, кожну мить

між годин обернуто на глека

і на мушлю, ту, що в ній далека

всемогутня фуґа стугонить.

В безмірі напучень нам постати

трубами органними, що є

бурею прийдешньої кантати

там, де янгол бурю пізнає.

Березень та квітень 1913, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

11 січня 2012 року, Київ

        

Райнер Марія Рільке. «САМОТНІЙ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

САМОТНІЙ

Ні: з мойого серця бути вежі,

де для мене визначено пруг:

там, де біль, де збільшувано межі

болю й невимовності навкруг.

Ще одне, велике понадміру,

в самоті то тьмяне, то ясне,

ще одне обличчя не засне,

в жалощі відхилене допіру,

ще одне обличчя кам’яне,

те, що ладне бути ваготою,

нищене віддалиною тою,

що її в розраді спом’яне.

Середина серпня 1907, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

10 січня 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «ДИТИНСТВО». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

ДИТИНСТВО

Згадаймо, як розгадувало тьму

дитинство, коли в ньому день по дневі

пливли години післяполудневі,

зникоме й недоторкане – чому?

Віщує: буде явлено у зливі,

ми досі віщування не збагнем;

ніколи не повернуться щасливі

побачення й спіткання, день за днем,

неначе речі й звірі, тільки там

спіткали людське й людяне, достоту

було в нас перевтілено Істоту,

даровану віддаленим літам.

Немов пастух, що тихо всамотів,

поміж віддалин ми у самотині,

ми торкані й покликані здалік,

ми нитка, що в полотнища картинні

просилена й картинам губить лік, –

збентежені й тремтливі поготів.

1.7.1906, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

8 січня 2012 року, Київ