Райнер Марія Рільке. «ДОРÓСЛА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

ДОРÓСЛА

Все, що на ній трималося, – то світ,

просторище жахання й благодаті,

як ті дерева, небом перейняті,

як видиво невидиме при святі

ковчега, де божистий заповіт.

Всепросторінь піднесла догори –

летючу, невпізнавану, далеку,

як воду водоносиця, у глеку

її по вінця. У триванні гри,

триванні перетворення і сну,

в передчуванні, що тривало далі,

повільне майво білої вуалі

упало на обличчя впервину,

і в нім було прозорості замало,

на тихі запитання, далебі,

воно лише одне відповідало:

В тобі, колись дитинонько, в тобі.

19.7.1907, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

7 – 8 березня 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «УТІШАННЯ ІЛЛІ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

УТІШАННЯ ІЛЛІ

Він відродив божистий заповіт,

немов олтар, відроджений допіру,

далеко запроторену довіру

вогненно повертав одлеглий світ,

він потрощив нещадно, понадміру

тих, що смерділи стільки темних літ

Ваалом, там, де звільна зливу сіру

накрила сутінь, де струмив потік.

Йому гінця погрозлива цариця

послала, він волів не підкориться,

він, наче вітер, до пустелі втік,

там, де кущі постали ялівцеві,

поринуло волання догори,

то він волав небесному Отцеві:

Мене роздерто. Душу забери.

Тоді явився янгол, дав поживу,

він це спожив, бо дуже зголоднів,

підвівся й попри води, вже по жниву,

туди, де гори, йшов багато днів,

туди, де ждав Господь: ані вогонь,

ані вітри, ані в земнім двигтінні

важезні брижі, ані темні тіні, –

лише нечутний сором удогонь,

лише погасли спалахи багрові

довкола старця, стишені й сутінні,

лише сумирне шумування крові

тулилось до сповіданих долонь.

Раннє літо 1908, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

5 березня 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «ВІДХІД БЛУДНОГО СИНА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

ВІДХІД БЛУДНОГО СИНА

Піти, аби від безладу звільниться,

що завше наш, та не належить нам,

неначе у тремкій воді криниця

колише лиця, знищувані там;

лишити все, від того віддалиться,

що, наче терня, вчіпливе, проте

на того й те

(просте і поготів

буденне і достоту непомітне)

поглянути, в тім погляді розквітне

примирення, то між передчуттів

у спогляданні кривдження страхітне,

то безіменний світ осиротів,

воно поймає ще з дитячих літ,

рука з руки, розривано політ,

загоєне роз’ятрювано знову,

відходити: куди? В незнану змову,

за вирій, за чужинний живопліт,

за сутінь за лаштунками зимову,

що їй байдуже: чи стіна, чи цвіт;

відходити: чому? То є ознака,

то риса не відмінна й не однака,

чекання, не запитаний одвіт:

То праця незбагненна і остання –

збережене ронити в чорну тьму,

в самотню смерть, не відавши, чому. –

Чи то зачин нового існування?

Червень 1906, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

3 – 4 березня 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «БОЖЕВІЛЬНІ В САДУ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

БОЖЕВІЛЬНІ В САДУ

 Діжон

Ще збереглось незаймане донині

старе подвір’я при монастирі.

Тут мешканцям перерва в часоплині,

вони для існування застарі.

Минуло те, що мусило прийти.

Однині кожна стежка їм відома,

їм зустрічі й розстання – наче вдома

одвічне кружеляння без мети.

Та дехто з них до грядочки поверне

і колінкує вбого, крадькома;

він порухами пестить кількома,

його торкання стримане й химерне

там, де весіння пазелень, і жде,

чи вже ніщо не зблисне і не гряне

там, де троянди сяяння багряне,

загрозливе й надмірне де-не-де,

і він перейде все, що понадміру

дає душі неторкані права.

Він матиме замовчувану віру:

яка сумирна й лагідна трава.

Між 22.8 і 5.9.1907, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

1 березня 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «БОЖЕВІЛЬНІ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

БОЖЕВІЛЬНІ

І вони в німотності: останні

забрано перетинки з голів,

гасне та година в наростанні,

коли хтось пізнати їх волів.

До вікна посунули затемна:

знагла все довкола до ладý.

І долоням – суть, земна й поземна,

і серцям піднесеним – недремна

мить молитви, вчути молоду

зелень перекрученого саду,

що в чотирикутнику шумить,

нетутешніх блисків знавши знаду,

що росте й не зникне ні на мить.

Між 22.8 і 5.9.1907, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

29 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «БУДДА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

БУДДА

Звіддаля прочанин в осіянні

відчуває краплі золоті;

то неначе царства покаянні

тайни принесли у каятті.

Та при маєстаті брів дебелих

увінчає безуму вінок:

бо належне їм – не там, де келих,

де рясні прикраси для жінок.

Чи пізнає хтось, які то наші

речі переплавлено, аби

образу надати цвіточаші,

стримано-жовтавого й німого,

того, що торкається габи

простору, немов себе самого.

19.7.1906, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

27 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «БУДДА У СЛАВІ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

БУДДА У СЛАВІ

Сенсів сенс, ядро всіх ядер, далі

замкнений в солодкості мигдаль, –

це твоя до зоряної далі

плоду ніжна плоть: вітає даль.

І тоді є легшання, твоя

шкаралуща в безмірі тоді є

там, де соку сильна течія.

Там, де осіяння добродіє,

де твої сонця над вільгі тіні –

то палахкотіння межове.

Є тобою в тім палахкотінні

те, що всі сонця переживе.

Літо 1908 (до 15.7), Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

25 – 26 лютого 2012 року, Київ