Райнер Марія Рільке. «БУДДА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

БУДДА

Він наче наслухає. Тиша: далі...

Ми зупинились, нам її не чуть.

Він є зорею. Зорі позосталі

навколо нього в темряві течуть.

Він – то є все. Чи справді поміж зір

побачить нас? Чи він того воліє?

Ми, перед ним упавши, замалі є,

він перед нами – зледачілий звір.

Кружляє в ньому те, що надить нас,

мільйони літ нестримно, до нестями.

Він завше поза нашими чуттями,

він там, де нас не чути повсякчас.

Кінець 1905, Медон

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

24 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ IV («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ IV

(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Лагідні, знову з’являйтеся звільна

в подиху, знаному тільки на мить,

він у наближенні – хвиля подільна,

він поза вами в суціллі струмить.

О, всеблаженні, всечисті, всецілі,

ви починаєте сяйвом серця.

Стріли, і лук, і поцілені цілі,

в сяянні сплакана усмішка ця.

Годі боління боятися, гирі

треба вертати земній ваготі;

горам вертати і водам у вирі.

Вже легковагі дерева дітвóри

нині важезні у вашім бутті.

Але повітря... але простóри...

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

22 – 23 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XXVІ («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ XXVІ

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Зграї пташиної роєний грай...

Творена граєм незаймана тайна.

Гра просто неба прегарна і зграйна,

скрики дитинні – у скрикові зграй.

Скрики знічев’я. Неначе ліниво

там у всесвітні пустоти оспалі

(скрики ввіходять, як люди у сниво)

ввігнано їхнього вереску палі.

Де ми? Щоразу вільніші надміру,

наче дракони, що знову на волі,

низько полюємо, всміхнені, кволі,

биті вітрами. – Кричуще допіру,

Боже співучий, полине поволі

й тихо нестиме поставу і ліру.

Між 19 і 23.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

21 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XI («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ XI

(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Чи сузір’я «Вершником» назвали?

Онде нам карбовано не все:

то земна погорда. То навали

іншого, що носиться й несе.

Існування жилава природа:

пожене, приборкає, гойдне.

Кручена стежина ніжнорода

в далечіні. Двоє – то одне.

Чи вони існують? На стремéно

їм обом не знана їхня путь?

Пóділ – стіл і пóпас достеменно.

То омана зоряна струмить.

Нам лише фіґури не забуть,

а відтак повірити на мить.

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

20 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ХІІІ («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ ХІІІ

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Кожне розстання лишай за собою, неначе

зиму, що нині відходить непізнано. Втім,

є поміж зим та одна, нескінченна, юначе

серце її не перейде в перетині тім.

Завше вмирай в Еврідіці, – аби проростання

зграйними струнами вгору незаймано йшло –

там, де звучанню постала постава остання,

там, де дзеленькнуло дзвінко розколене скло.

Будь – і водночас пізнай не-буття настанову,

передумову ширяння, пізнавану знову –

так, аби явлене щойно в тобі проросло.

Потім себе – там, де чуєм нечутну ясу ми,

там, де запаси природи, – до темної суми

радо зачисли і знищ незбагненне число.

Між 15 і 17.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

19 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XVI («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ XVI

(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Друже, ти там самотітимеш, де...

Там, де словами й познаками долі

прагнемо світ посідати поволі,

найнебезпечніша часточка жде.

Хто позначає пахноти? Поглянь:

сили погрозні ждемо до кінця ми,

ти їх пізнав, ти знайомий з мерцями

й тихо жахаєшся тих замовлянь.

В тій безпорадності – тиха сльоза ти,

множене йде в однину незнайому.

О, не сади мене в серці твойому –

ти б нескінченно той сад колисав.

Руку Господню вести й проказати:

Осьде. Це він, це кошлатий Ісав.

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

18 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XVII («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ XVII

(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Старець непевний при дні,

в тихім корінні,

там за джерелами дні

темної ріні.

Там поза сурмами шлють

шепти нечутні,

злучена мужеська лють,

жони – як лютні…

Гілка до гілки, сплелись

виміри й міри.

Вгору... О, вгору колись...

Бито галузки старі.

Та щонайвища вгорі –

вигином ліри.

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

17 лютого 2012 року, Київ