пʼятниця, 30 квітня 2010 р.
четвер, 29 квітня 2010 р.
вівторок, 27 квітня 2010 р.
понеділок, 26 квітня 2010 р.
субота, 24 квітня 2010 р.
пʼятниця, 23 квітня 2010 р.
Ґеорґ Тракль. «ЗИМОВИЙ ВЕЧІР». (ВІДЕО). Georg Trakl. «EIN WINTERABEND». (VIDEO).
Ґеорґ Тракль
(1887 – 1914)
«Зимовий вечір»
З німецької переклав
Мойсей Фішбейн.
Переклад читає
Мойсей Фішбейн.
Georg Trakl
(1887 – 1914)
«Ein Winterabend»
Übersetzt ins Ukrainische
von Moses Fishbein.
Die ukrainische Übersetzung
liest Moses Fishbein.
Можна дивитися також тут:
середа, 21 квітня 2010 р.
Райнер Марія Рільке. «ОСІННІЙ ДЕНЬ». (ВІДЕО). Rainer Maria Rilke. «HERBSTTAG». (VIDEO).
Райнер Марія Рільке
«ОСІННІЙ ДЕНЬ»
З німецької переклав
Мойсей Фішбейн.
Переклад читає
Мойсей Фішбейн.
Rainer Maria Rilke
«HERBSTTAG»
Übersetzt ins Ukrainische
von Moses Fishbein.
Die ukrainische Übersetzung
liest Moses Fishbein.
понеділок, 19 квітня 2010 р.
ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ДЕРЖАВИ ІЗРАЇЛЬ. «ЗОЛОТИЙ ЄРУСАЛИМ» у перекладі МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА.
ЗОЛОТИЙ ЄРУСАЛИМ
Виконання пісні мовою іврит:
ізраїльська співачка Офра Хаза.
Субтитри:
український переклад Мойсея Фішбейна.
Субтитри:
український переклад Мойсея Фішбейна.
Наомі Шемер
ЗОЛОТИЙ ЄРУСАЛИМ
(Повний текст)
З івриту переклав
Мойсей Фішбейн
Повітря гір – вино духмяне,
Таке п’янке вино
Там, де глицевий вітер тане,
О, дзвінна далино.
О, сниво в дереві й камінні –
Занурене у сни,
Завмерло Місто в самотині,
Схилилось до Стіни.
Приспів:
Єрусалиме золотий,
Моя любове осяйна,
Либонь, я звук твоєї арфи,
Її струна. (Двічі).
Вже ані сліду до майдана,
Криниці без води,
І вже Храмина богодана
Забула всі сліди.
І у печерах вітер з горя
Застогне де-не-де,
І Єрихонський шлях до моря
Нікого не веде.
Приспів.
Тебе я славитиму нині
І простягну вінець,
Твій син молодший без гордині,
Останній твій співець.
Твоє ім’я неопалиме
Пече мені вуста.
«... забуду я, Єрусалиме...».
Любове золота!
Приспів.
Ми до криниць і до майдана
Вернулись не дарма:
Там, де Храмина богодана,
Уже сурмить сурма.
Все променисте, все прозоре
В печерах і в полях,
І перед нами наше море
І Єрихонський шлях.
Єрусалиме золотий,
Моя любове осяйна,
Либонь, я звук твоєї арфи,
Її струна. (Двічі).
***********************************
Текст оригіналу
אוויר הרים צלול כיין וריח אורנים
נישא ברוח הערבים עם קול פעמונים
ובתרדמת אילן ואבן שבויה בחלומה
העיר אשר בדד יושבת ובליבה חומה
ירושלים של זהב ושל נחושת ושל אור
הלו לכול שיריך אני כינור
ירושלים של זהב ושל נחושת ושל אור
הלו לכול שיריך אני כינור
איכה יבשו בורות המים כיכר העיר ריקה
ואין פוקד את הר הבית בעיר העתיקה
ובמערות אשר בסלע מיללות רוחות
ואין יורד אל ים המלח בדרך יריחו
אך בבואי היום לשיר לך ולך לקשור כת
קטונתי מיצעיר בניך ומאחרון המשוררים
כי שמך צורב את־השפתים כנשיקת שרף
אם אשכחך ירושלים אשר כולה זה
חזרנו אל בורות המים לשוק ולכיכר
שופר קורא בהר־הבית בעיר העתיקה
ובמערות אשר בסלע אלפי שמשות זורחות
נשוב נרד אל ים המלח בדרך יריחו
неділя, 18 квітня 2010 р.
субота, 17 квітня 2010 р.
четвер, 15 квітня 2010 р.
середа, 14 квітня 2010 р.
вівторок, 13 квітня 2010 р.
понеділок, 12 квітня 2010 р.
неділя, 11 квітня 2010 р.
субота, 10 квітня 2010 р.
МОЙСЕЙ ФІШБЕЙН. «Чернівці. 1901». – MOSES FISHBEIN. «Czernowitz. 1901». (ВІДЕО. VIDEO).
Читає Мойсей Фішбейн.
Es liest Moses Fishbein.
середа, 7 квітня 2010 р.
СПРАВА «БОЖЕВІЛЬНОГО»
СПРАВА «БОЖЕВІЛЬНОГО»
АРТЕМІЙ ВЕДЕЛЬ
АРТЕМІЙ ВЕДЕЛЬ
Артемій Ведель. Скульптурна робота Михайла Грицюка.
Артемій Ведель (1767 – 1808) – геніальний український композитор, а також співак, дириґент, скрипаль-віртуоз. Народився в Києві, в родині художника-різьбяра іконостасів Лук’яна Власовича Ведельського та його дружини Олени Григорівни. Скороченим прізвищем «Ведель» великий митець підписував свої листи та документи. Батько композитора в листі до київського генерал-губернатора написав: «Маю однородного в себе Артема Ведельського», – і підписався: «Київський міщанин Лук’ян Ведельський». Артемій Ведель змалку співав в архієрейському хорі. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, яка зміцнила й поглибила в юнакові виплекану з дитинства побожність. «Господь обдарував Артема голосом рідкісної краси й діапазону та винятковим відчуттям музики. В Академії він став дириґентом студентського хору й оркестру, а самотужки опанувавши скрипку, – одним із найкращих скрипалів свого часу. Ведель чи не єдиний геніальний композитор, що не написав жодного світського твору. Він жив молитвою, пломеніючи любов’ю до Бога й дедалі більше відображав у собі, як у свічаді, образ Того, до Кого був звернений усією душею, Кому служив усім життям. Академічний хор під орудою Веделя досяг висот майстерності та здобув велику славу. Як найкращого музиканта його, за протекцією Київського митрополита, відрядили до Москви – керувати відомим хором генерал-губернатора Єропкіна. Невдовзі й цей хор здобув славу, яка ґрунтувалася не лише на блискучій майстерності співаків, а ще більше – на глибокому потрясінні від почутих творів українського композитора та від його голосу неперевершеної краси. Твори Веделя стали широковідомими, виконувати їх вважали за честь, виступи відбувалия з незмінним успіхом, найвища знать навперебій запрошувала славнозвісного майстра-красеня на гостину. Перед митцем відкривалася блискуча кар’єра, але він залишив Москву й повернувся «у провінцію» – на Батьківщину. I ніколи не шкодував про це». У Києві на початку 1794 року композитор очолив відомий хор генерала Леванідова. Саме тоді розпочався найплідніший період творчості Веделя – і як диригента, і як співака, і як композитора. Травневого вечора 1799 року кілька ченців підстерегли відставного капітана й композитора Артемія Веделя на київському Подолі й привели до Києво-Печерської лаври. 25 травня його передали комендантові міста Віґелю під арешт. Незадовго до того знайшли книгу «Служба преподобному отцу нашему Нилу». В ній буцімто рукою Веделя були написані ”нелепости” про те, що цар Павло І убив свою матір Катерину ІІ, та й самого Павла вб’ють. Так з’явилася справа № 12 «О капитане сумасшедшем Веделе». 10 липня 1799 року надійшло розпорядження генерального прокурора Санкт-Петербурґа, де зазначалося: цар «повелеть соизволил: буде он Ведель выздоровел, взять его от отца, отослать в дом сумасшедших в Киеве и держать без выпуску». 1 серпня 1799 року київський губернатор П.І.Салтиков рапортував, що Ведель «в дом сумасшедших для содержания без выпуску отдан». Наступник імператора Павла I – імператор Олександр I – на справі Веделя 15 травня 1802 написав: «... оставить в нынешнем положении». У київській божевільні композитор промучився 9 років. Лише напередодні смерті батькові вдалося забрати його додому. Поховано Артемія Веделя на київському Подолі, на Щекавицькому кладовищі. Воно повністю зруйноване, де була могила Веделя – невідомо. Твори Веделя тривалий час були заборонені і поширювалися в рукописах, їх знали й – попри заборону – виконували. Нині відомо близько 80 музичних творів геніального українського композитора.
СПРАВА «БОЖЕВІЛЬНОГО».
Частина перша.
Частина перша.
СПРАВА «БОЖЕВІЛЬНОГО».
Частина друга.
Частина друга.
СПРАВА «БОЖЕВІЛЬНОГО».
Частина третя.
Частина третя.
АРТЕМІЙ ВЕДЕЛЬ
«НА РІКАХ ВАВИЛОНСЬКИХ»
(Запис 1948 року).
субота, 3 квітня 2010 р.
«ПОЧУЙ, ГОСПОДИ...»
«Почуй, Гоcподи...»
ДУХОВНА МУЗИКА
Дмитро Бортнянський.
«Почуй, Господи...»
Артемій Ведель.
Концерт № 13 (ч. 1, 3).
Камерний хор «Київ»
Артемій Ведель.
Концерт № 8 (Adagio).
Камерний хор «Київ»
Микола Лисенко.
«Боже великий, єдиний...»
«Боже великий, єдиний...»
четвер, 1 квітня 2010 р.
ЖИТІЄ
ЖИТІЄ
Най мене періщить гілка –
Я дожив до понеділка.
Най мені на горлі шворка –
Я дожив і до вівторка.
Най збіговище орди –
Я дожив до середи.
Най відьмак мені моргá –
Я дожив до четверга.
Най мені до п’ят не ці –
Я дожив до п’ятниці.
Най мені самі турботи –
Я дожив і до суботи.
Най погибель – а на ділі
Я дожив і до неділі.
© МФ
Підписатися на:
Дописи (Atom)