МОЙСЕЙ ФІШБЕЙН. «Де погар німота оповила...»

Мойсей ФІШБЕЙН

* * *

Де погар німота оповила,

Де німотою пригасило присок,
Де тільки тіні спалених колисок,
Де на стежках полин і ковила,

Де на межі пустелі йдуть сніги,
Де на межі снігів пашить пустеля,
Де сиротіє батьківська оселя, —
Там я шукаю сили і снаги.

Цей довгий шлях, цей моторошний спомин.
І світиться мені поміж розломин
Твоя рука, і я до Тебе йду,

А Ти десь там, десь там, поза водою,
Там, де Ріка проміниться бідою,
Там, де несила відвернуть біду.

21 — 22 лютого 1993 р., München

Читає автор: http://maysterni.com/mp3/mojsej/76.wma

МАНФРЕД ВІНКЛЕР у перекладах МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА

МАНФРЕД ВІНКЛЕР
 מנפרד ו'נקלר
Manfred Winkler

Манфред Вінклер — сучасний ізраїльський поет і перекладач. Народився 1922 року в  гірському селищі Путила (Буковина). Під час війни перебував у єврейському ґетто в Чернівцях і в "трудовому таборі". Від 1959 року живе в Єрусалимі. Закінчив Єрусалимський університет. Працював у архіві Теодора Герцля, редаґував і коментував його твори. Член Міжнародного PEN-клубу та Спілки письменників Ізраїлю. Крім літературної творчості, Манфред Вінклер займається також графікою та скульптурою. Це в його перекладах мовою іврит з’явилася в Ізраїлі збірка поезій Пауля Целана.

Манфред Вінклер

ПОЕЗІЇ
З івриту переклав Мойсей Фішбейн

ЗВУКИ НА ТЕМУ ПАУЛЯ ЦЕЛАНА

Маленький
вечір без обличчя;
ти сидиш
між двома свічниками
й свічею, що не горить.

Ти думаєш про обличчя
прийдешнє,
вітер несе дим
над червоними
трикутними дахами.

Ти обіймаєш глечик,
повний далеких років,
а не того, що в ньому,
ти обіймаєш далеку блідість
знайомого обличчя.

Возом, запряженим волами,
вони везли твоїх батьків
до місця, яке не місце,
за останнім шабатом.

Танець хасидів у небі –
там не говорять,
там німіють слова,
там лежати не тісно.

Ти падеш на Боже
обличчя,
замкнений у морозі –
ти п’єш чорне молоко,
ти п’єш його зранку,
ти п’єш його надвечір,
ти п’єш, допоки
не заніміє
жага твого серця.


ОМАНА

Я чекаю на тебе;
ось несуть мертвяка
(він глузує з твоєї краси)
до вічного спокою.

Мої руки линуть по твоєму обличчю-без-завтра,
все в ньому відбито в цю мить
напруги
й примар,
все правда в цю мить – навіть безум.

Твої заблукані очі поринають повільно
в мене.

То кохання було
чи, може,
промінь жахної самотності,
сховок від себе самого лиш на мить,
чи дотик до лона землі,
в яке впала зоря.


ТИ ПАДЕШ НА ЇЇ ЛИЦЕ

Це остання весна, що живить тебе своїм духом, –
туга в звивинах її мозку,
ця весна не прощає.
На її лице ти падеш, вона зводиться,
жовтизною вкриває руки твої – не своєю,
йде і в’яне, всі поля обертає на море.
Одне тільки дерево зостається, мов спомин, –
вирване, в його серці багато минулого,
що було тобі не до серця, його смак – гірка сіль. 

© З івриту переклав Мойсей Фішбейн.

МОЙСЕЙ ФІШБЕЙН. «ПОГАР. 1995»

Мойсей ФІШБЕЙН

ПОГАР. 1995

… І чорний крук на чорному сидів,
І не було ні жител, ні садів,
І круче око, чорне і незряче,
Спогадувало житла і сади,
І мить, коли він залетів сюди,
Коли очей торкнулося гаряче.
На чорній кручі крук осліплий кряче,
І попелом заметено сліди,
Сиди і кряч, заблуканий, сиди
І кряч, і кряч, осліплений, неначе
Ти можеш воскресити їх, жебраче, —
Згорілі житла, спалені сади.

21 — 22 лютого 1995 р., München

Читає автор: http://maysterni.com/mp3/mojsej/41.wma

МОЙСЕЙ ФІШБЕЙН. «Онде росинки – он ця і он ця...»

Мойсей ФІШБЕЙН

* * *

                       Олені Добровольській

Онде росинки – он ця і он ця
(„Донечко”, – це Він голубить росинку),
Онде в росинках маленькі сонця
(Подувом: „Сонечко... синочку... синку...”),
Ондечки, там, за росинкою ти
(Явлена світлому світу радіти),
Ондечки ми, там нема суєти
(„Донечко... синочку... дітоньки... діти...”).

26 – 27 вересня 2004 р., Київ


Читає автор: http://maysterni.com/mp3/mojsej/67.wma

Мойсей Фішбейн. «Це вони, розпорошені гáрби...»

Мойсей Фішбейн

* * *

                      Олені Добровольській

Це вони, розпорошені гáрби,
Це вони, спорошілі горби,
У розколинах давньої фарби
За горбами чотири гарби.
Це вертання, це рідні пенати.
Це юрма безголосо горлá,
Це юга, це несуть розпинати
Розпорошені крила орла.
Спорошіле димóвище. Тливо
Спопеляє зникомі дуби...
Це торкає рука тріпотливо
Порошини старої доби.

11 – 15 квітня 2002 р., Erding


Читає автор: http://maysterni.com/mp3/mojsej/74.wma

ВОЯК УПА ЛЕЙБА-ІЦИК ДОБРОВСЬКИЙ. ВОИН УПА ЛЕЙБА-ИЦИК ДОБРОВСКИЙ.

Вояк Української Повстанської Армії (УПА)

Лейба-Іцик Добровський

Воин Украинской Повстанческой Армии (УПА)

Лейба-Ицик Добровский

Добровський Лейба-Іцик Йосифович. Народився 1910 року в с. Ольшаниця Рокитнянського району Київської області. Єврей. Жив у Києві. Мав вищу освіту. Мобілізований до Червоної армії 22 червня 1941 року. В жовтні 1941 року під Полтавою потрапив до німецького полону. Вибрався з полону й дістався Рівненщини.  В листопаді 1941 року став членом Організації Українських Націоналістів (ОУН). Вступив до лав Української Повстанської Армії (УПА). Псевдо – «Валерій». В липні 1943 року Лейба-Іцик Добровський став політичним консультантом у політичному відділі при командуванні УПА-Північ. Перебував у підпіллі з 1941 до 1944  року. Був автором відомих звернень УПА, зокрема – звернень до представників народів Азії та Кавказу, а також публіцистичної роботи «Як московський царат підкоряв народи». У лютому 1944 року був заарештований СМЕРШем. Військовий трибунал Київського гарнізону засудив вояка УПА Лейбу-Іцика Добровського до 10 років ув'язнення.

Добровский Лейба-Ицик Иосифович. Родился в 1910 году в с. Ольшаница Рокитнянского района Киевской области. Еврей. Жил в Киеве. Имел высшее образование. Мобилизован в Красную армию 22 июня 1941. В октябре 1941 года под Полтавой попал в немецкий плен. Выбрался из плена и добрался до Ровненщины. В ноябре 1941 года стал членом Организации Украинских Националистов (ОУН). Вступил в ряды Украинской Повстанческой Армии (УПА). Псевдоним – «Валерий». В июле 1943 года Лейба-Ицик Добровский стал политическим консультантом в политическом отделе при командовании УПА-Север. Находился в подполье с 1941 до 1944 года. Был автором известных обращений УПА, в частности – обращений к представителям народов Азии и Кавказа, а также публицистической работы «Как московский царизм покорял народы». В феврале 1944 года был арестован СМЕРШем. Военный трибунал Киевского гарнизона приговорил воина УПА Лейбу-Ицика Добровского к 10 годам заключения.

Лейба-Іцик Добровький.

Фото, зроблене після арешту.

Лейба-Ицик Добровский.

Фото, сделанное после ареста.

Повстанська листівка,

що її написав Лейба-Іцик Добровський.

Повстанческая листовка,

написанная Лейбой-Ициком Добровским.

Вирок Військового трибуналу Київського гарнізону

воякові УПА Лейбі-Іцикові Добровському.

Перша сторінка.

Приговор Военного трибунала Киевского гарнизона

воину УПА Лейбе-Ицику Добровскому.

Первая страница.

  

 

Вирок Військового трибуналу Київського гарнізону

воякові УПА Лейбі-Іцикові Добровському.

Друга сторінка.

Приговор Военного трибунала Киевского гарнизона

воину УПА Лейбе-Ицику Добровскому.

Вторая страница.

____________________

Місце зберігання документів: Галузевий державний архів СБУ – фонд 6, справа № 75134 ФП.
Место хранения документов: Отраслевой государственный архив СБУ – фонд 6, дело № 75134 ФП.

ШМУЕЛЬ ЙОСЕФ АҐНОН у перекладі МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА. «Кадіш по загиблих за Ерец Ісраель».

ШМУЕЛЬ ЙОСЕФ АҐНОН
שמואל יוסף עגנון
8.08.1887, Бучач, Галичина – 17.02.1970, Єрусалим    
лауреат Нобелівської премії

Шмуель Йосеф Аґнон

Кадіш* по загиблих за Ерец Ісраель  
קדיש על הרוגי ארץ ישראל

 З івриту переклав Мойсей Фішбейн

Цар, так само вмирущий, як решта, вирушаючи на війну, шле своїх вояків у гущину бойовища, аби вбивали й самі були вбивані. Хтозна, чи любить він своїх вояків, чи вони йому милі. Та коли й так – він їх ніби зарання погріб. Бо янгол смерти супроводить кожного, хто йде на війну, аби вбити. Чи впаде від стріли чи від шаблі, від меча чи від іншої зброї – буде інший натомість. А цар не відчує втрати. Таж народи численні й армії їхні великі. Згинув вояк – то дарма, цареві знайдуться інші.

Та наш Цар, Цар царів, Господь, благословенне наймення Його, дарує життя, любить мир, творить мир. Він любить Ізраїль, Свій народ, він обрав нас не тому, що численні. Обрав нас Господь, хоча й менші числом. Він любить нас, нечисленних, тож кожен любіший за сотню. Впав один син Ізраїлів – упала сотня Всевишнього, наче слабшає царство Його і приниза для величі, благословенне наймення Його.

По кожнім померлім промовляємо поминальний Кадіш, поготів по коханих братах і по сестрах наших, любих дітях Сіону, що загинули в герці за Ерец Ісраель. Їхня кров пролилася в ім’я Господа, благословенне наймення Його, і в ім’я народу Його, і в ім’я країни Його. Й не лише сини Ізраїлеві, а й пишнота й краса Ерец Ісраель – то є воїнство Царя царів, Господа нашого, благословенне наймення Його, й воїнство це він поставив на сторожі палацу Свого. Й нема Йому ким замінити полеглого вояка.

© З івриту переклав Мойсей Фішбейн.

____________________

* Кадіш – поминальна молитва.

   Ерец Ісраель – Земля Ізраїлю.

Вітання Президента України землякам і шанувальникам творчості Шмуеля Йосефа Аґнона

Поздравление Президента Украины землякам и почитателям творчества Шмуэля Йосефа Агнона